Юрій Чорней
Рейтинг
+139.60
Сила
402.35

Юрій Чорней

y-chorney

"Понад все вони любили свій коханий край..."

За вже більше ніж тисячолітню історію існування на долю України випало чимало.   Попри те, що один з її кращих синів - Володимир Винниченко - переконував колись давно, що вітчизняну історію слід читати лише із заспокійливими краплями у руках, вихованого на жорстоких реаліях сьогодення обивате...
Читати далі →

Коли українці були богами...

Днями минула чергова річниця відтоді, як посеред болю, крові, згарищ і руїн Україна назавжди позбулася "песього обов'язку" служіння ласим на чуже добро сусідам.   Після майже чотирьох виснажливих років братовбивчої для українців світової війни, в умовах неспровокованої агресії, засліпленої л...
Читати далі →

Книги у моєму житті

Бачу, що цього разу, як і в минулі роки, прочитав багато зайвого.

03.01.2010 р. – 31.12.2010 р.

Ульяненко, Олесь. Сталінка; Дофін Сатани: Романи / Художн.-оформлювач І.В.Осипов. – Харків: Фоліо, 2003. – 384 с. (Серія "Література"). 24.01.2010 р.

Мра...
Читати далі →

Країна мудаків і мудачок

Оприлюднений днями рейтинг історичних постатей, яких співвітчизники вважають визначними діячами культури, історії та політики України тільки підтвердив очевидне: іншої влади за ту, яку нині має ця територія вона, вочевидь, просто не може мати. А зважаючи на ту величезну кількість громадян незалежної держави, які заявили, що це саме Пьйотр Пєрвий (sic!) чимало прислужився для її становлення — і не заслуговує.
Читати далі →

Газові марення губернатора Папієва

З-поміж аргументів, якими голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв у понеділок, 26 липня,  обгрунтовував нагальну необхідність підвищення цін на газ для населення, окрім традиційного кивання на попередників, знайшлося місце й одному конкретному.
Читати далі →

Місце, де можна побачити те, про що розповідали бабусі і дідусі

Виставка репортажних фотографій Віллі Праггера (1908-1992, Німеччина) “Заломлення” з архівів німецьких міст Фрайбург та Вюртемберг, що позаминулого тижня відкрилася у стінах Чернівецького художнього музею, як жодна інша, просто приречена на успіх. І справа зовсім не у тому, що людям завжди легше просто дивитися, ніж сприймати інформацію у будь-який інший спосіб. Заковика тут зовсім у іншому. Адже у кожного з нас є власний набір старих родинних фотографій. Розглядаючи усміхнені чи, навпаки, насуплені, обличчя цих людей, про яких достеменно відомо тільки те, що вони жили задовго до нас,  мимохідь хочеться зазирнути у їхні долі. Чим переймалися вони у момент, коли усміхались до нас, сьогоднішніх, стаючи до фотографій?
Читати далі →

Європа і "я"

Оце тільки вчора ввечері дочитав роман молодої німецької письменниці Юлі Це "Орли та Янголи". (І з якого це дива я вирішив що вона молода?) Видання української версії роману здійснено за підтримки програми перекладів Гете-Інституту. Попри дещо тупувату, як на мій смак назву, книжка цікава. Місцями, ...
Читати далі →

Мешканці старого чернівецького середмістя...

Чи не єдиними чергами, у яких мені найчастіше ще доводиться гаяти час, це черги за питною водою. Роблю це регулярно: щонайменше двічі на тиждень - у четвер та суботу. Проте вода - не головне у цій розповіді. Вистоюючи біля машини по 10-15, а інколи й більше хвилин, мимоволі проводжу цей час з сусіда...
Читати далі →

Якщо твоїй бабусі сто

Вранці дорогою на роботу раптом усвідомив: вчора, 23 лютого, моїй дорогій бабусі – Норі, як називав її у дитинстві з наголосом на перший склад, виповнилося сто років. Хоча прожила вона з них тільки 73. Більшість часу - у збудованій прадідом ще 1903 року у Чернівцях хаті. Зазвичай такі дати при...
Читати далі →

Слово проти хамства на захист скомпрометованих «помаранчевих» цінностей

Ну, що? Ви, критики помаранчевого табору? Нарешті задоволені? Особливо ті з вас, які у 2004-му і значно раніше підтримували майбутніх помаранчевих. А напередодні виборів 2010 року нібито розчарувалися у лідерах помаранчевого табору. Скільки із вас намагалися переконати самих себе, що ваша ЗРАДА викл...
Читати далі →