Святославе! З нетерпінням чекаю твого як завжди грунтовного і неупередженого аналізу змісту газет «Чернівці», «Свобода слова», державного телебачення, куди ти часто навідуєшся. Можеш заодно проаналізувати зміст сайту Чернівці Таймс, де публікуєшся. Бо щось я не зауважив джерело інформації у тамтешніх матеріалах про Ніконова і Шкіру. Майже, як власні джерела Кобевка))))) Непорядок, однако.
А може ти й в тому, що вже критикуєш, не розбираєшся? Тебе не відвідувала така думка? Власне, все, що потрібно було довести, доведено. Вибірковість твоїх оцінок і суджень, до того ж добряче підкоригованих особистими симпатіями і антипатіми))) Всі ми такі))))))))
Не буду дільше втягуватися у дискусію, але ти мимоволі демонструєш вибріковіть. Чого ти не протестуєш проти маніпуляції Чернівці таймс? «У випадку судових позовів Миколи Федорука я не маю ні суджень, ні відчуттів, так як усе виглядає і без того заплутано». А коли я пишу те саме слово в слово про Добробут — маємо зовсім іншу реакцію. Щодо Свободи, то її вибоці мають право знати про неї все. На Буковині такі є, тому ми маємо їх про це інформувати.
Бачиш, я сам запропонував припинити дискусію. Але гріх ще бодай раз не скористатися чудовою ілюстрацією того, у чому тебе переконував)))
Дві новини, друга з якої навіть зроблена з першої, чудово ілюструють, що таке свобода слова. Перша — «Ніхто не поспішає на вибори чернівецького мера. Що цікаво – Федорук теж. Федорук поспішає у суд». Друга «Вищий Адмінсуд України востаннє не допустить екс-мера Федорука до правосуддя?».
Обидві можуть бути прикладом критикованого тобою маніпулювання фактами, і, водночас, обидві можуть бути просто новинами, зробленими на основі одного й того самого факту. Хто ризикне визначити, де абсолютна правда?
А тепер запитай сам себе, що ти відчув прочитавши обидві. Не треба писати про свої відчуття. Залиши їх при собі. Але я майже впевнений, що одну новину ти вважаєш більш правильною, а іншу – ні. І тут якраз все залежить від твого власного ставлення до теми, яку вони зачіпають. Тому одну ти назвеш маніпуляцією, а іншу ні. Хоча насправді вони ідентичні. Все залежить від кута зору, під яким ти на них дивишся.
І це якраз і є свобода слова. Один і той самий факт різні ЗМІ подали кожне так, як вважали за потрібне. Тепер справа за читачем. Мудрий, не піднімає лемент на порожньому місці, а бере до уваги обидві можливі точки зору. Чудово, коли у нього є така можливість. І саме в цьому полягає свобода слова, а не в тому, щоб всі ЗМІ подавати новини під тим ракурсом, який ближчий особисто тобі.
До речі, щойно цей самий сайт, який, я підозрюю, світоглядно тобі ближчий, що не може не позначатися на його оцінці загалом, написав про цю справу «касаційну скаргу щодо незаконності усунення М.Федорука не задовільнили». Відчуваєш? Це не маніпуляція?? Адже справу по суті щодо законності усунення не розглядав жоден суд, тим більше не робить цього касаційний. Щось я не чую від тебе лементу і похоронних співів на адресу сайту. Подвійні стандарти? Чи все таки те, про що я писав раніше – багатогранний світ навколо)))).
З більшістю написаного тут — можу погодитися. Бо це вже спроба подивитися на все глибше. Але треба бути дуже обережним у всіх оцінках. От ти колись дорікав мені, що я критикував одного діяча, а потім перестав. Часто буває, що ми критикуємо багато чого не знаючи. А дізнавшись бачимо все в іншому світлі. І в першому, і в другому випадку ми щирі. Але це надто тонкі матерії внутршінього світосприйняття, тому тут підходять лише напівтони для оцінок. Категоричності і тим більше теоретичних узагальненть бути не може. Мій заклик — будьмо уважними і обережними, не узагальнюймо, до всього і всіх має має бути індивідуальний підхід. І кожен окремий випадок треба оцінювати конкретно. В тому числі події навколо ТВА. Краще промовчати, ніж завдати шкоди, коли є відчуття, що ми чогось можемо не знати. От я мовчу, коли не знаю. Або цитую тих, хто знає))))) На цьому, думаю, варто припинити цю в принципі корисну дискусію.
Я вже кілька разів формулював те, що збираюся повторити знову, але, видно, не досить зрозуміло. Ти оцінюєш ситуацію з точки зору якихось ідеальних уявлень у твоїй голові, як воно теоретично мало би бути. Тобто це якась штучна конструкція, якій має відповідати цей світ в всіх його прекрасних проявах. Я ж оцінюю з практичної точки зору, як воно є у житті. Бо вважаю, що його не можна загнати в шаблон. І в цьому основна причина цієї суперечки.
Твоя позиція безумовно виграшніша, вона апріорі є популярнішою для слухачів. Бо всі розуміють – недоліки справді існують. Зате та позиція, яку відстоюю я, правдивіше, реалістичніша. А кому подобається правда? Спішу заспокоїти тебе, що замолоду я робив точно так само як ти. Бо критикувати з точки зору ідеального уявлення як має бути завжди властиво молодості, яка на жаль багато речей просто не враховує. Бо банально не знає про них! І це чудово, бо такі речі частково рухають прогрес.
Але не завжди.
Часом цей молодечий ідеалізм використовують злочинці. І тоді вашими руками закривають газети, бо вони неідеально висвітлюють життя, палять книжки, і навіть убивають людей, які не відповідають цьому уявному ідеалу у ваших головах. У нас це ще не настільки трагічно, але… Власне всі твої оцінки преси і журналістики – це те саме противсіхство. Воно має право на існування, але це тупикова гілка будь-якого починання. Бо бути проти всіх – це значить заперечувати життя. Власне вибори в Україні показали, що з уміло підігрітого нібито противсіхства ідеалістів (або тих, які себе за таких видають) скористалися цілком конкретні особи для досягнення цілком конкретних, а не ідеальних цілей.
Останній твій допис засвідчив ще одну проблему твого світогляду. Це вже не тільки молодечий ідеалізм, але й небезпечна схильність до авторитаризму і навіть тоталітаризму. Твій світогляд можна визначити як комісарський. Бо він щиро визнає можливість існування єдиної правильної моделі, думки, яку можна впровадити (нав’язати) у життя всіх інших людей. Але це ми вже проходили. І чим це закінчується знаємо. Дай таким як ти фанатикам владу і ви добряче наламаєте дров.
Бо насправді ніякої універсальної істини не існує.
Оця твоя обмовка про незначну кількість з’ясування стосунків у журналістському середовищі засвідчила, що ти в принципі не розумієш, що таке свобода слова. Та владі (чи сьогоднішній опозиції, яка завтра стане владою) тільки те й треба, щоб журналісти почали з’ясовувати стосунки між собою. Бо тоді з ними легше розправитися поодинці. Так як це було під час конфлікту на ТВА, коли влада розколола журналістів і одні писали одні листи, а інші підписували зовсім інші. Тим часом суть проблеми відходила в бік.
На цю саму ситуацію можна подивитися і на мікрорівні. Як досвідчений журналіст я ніколи не дозволю собі розкритикувати іншого журналіста. Бо я розумію, що кожен має право писати, показувати так, як він це розуміє і бачить. Це визначальна засада свободи слова. Навіть колегіально не завжди можна вирішити, чи порушив журналіст якусь професійну заповідь. Ти ж присвоюєш собі функцію комісії з захисту суспільної моралі, журналістської етики і готовий судити.
Добре, якщо ти через молодість і недосвідченість не розумієш, що ти робиш. Думаю ті письменники, які писали відкриті листи у газети й журнали, де засуджували несоціалістичні твори своїх колег – багато з них – також щиро вірили, що чинять на користь. Ось тільки в нормальному середовищі такі речі називаються доносом. Власне саме так їх розуміла і влада, яка розправлялася з кожним, що не вкладалося в ідеальний шаблон. Ось тільки ідеалу там насправді ніякого не було.
І те, що ти пишеш про ТВА, яке нібито знало про засідання, але попросило перенести його – це не ідеальна конструкція, це — донос. Невже ти не розумієш цього? Коли Папієв каже, що напише листа депутатам про «Буковину» це не значить, що він зробив це і вони його отримали. Вони знають про ці його слова? Звісно знають, вони прочитали їх в ЗМІ. Але чи означає, що ці неоформлені документально слова можуть мати якісь наслідки, запустити якісь механізми. Звісно, ні. Невже ти не чув, що демократія, управління, ухвалення рішень – це процедура. Так само і з ТВА.
Тому перш, ніж вимагати від політиків, ЗМІ бути ідеальними, краще подумай, які наслідки твоя щира критика матиме в довгостроковій перспективі. Хто в кінці кінців виграє, коли замість десяти поганих новин, які тобі не подобаються, і трьох хороших, яким ти дозволяєш жити, будуть з’являтися лише написані якимось таким як ти комісаром, це в кращому разі, або не буде з’являтися жодної? Правда для тих, для кого життя в неідеальному світі аж таке нестерпне завжди є ще один шлях – монастир.
А я ось що подумав, чи випадково оприлюдення персональних данних тата депутата не є порушенням? Я не юрист, але ситуція цікава. Хоча, може, він входить в перелік публічних осіб, як тато депутата. А чорно-білим світ робите якраз ви. А ті, хто користається вашою наївністю, десь певно сміються з вашої наївності. Цікавий виверт про «люди, які мислять інакше, сприймаються як зрадники чи ідіоти», по-моєму увесь цей час якраз саме ти це активно пропагував, відбираючи у мене, у кожного право бачити світ по-своєму. Чи не ти оголосив, що сайт не такий, бо мислить інакше. Питаю в сотий раз, то ти хочеш мати право мислити інакше, а решту позбавляєш такого права? Твій заклик бути однаково критичним до всіх абсурдний. Те твоє речення з матеріалу про зрубані дерева, де «наступник продовжив практику Федорука і зрізав дерева» можна вносити у підручники, як приклад того, як підсвідомість, симпатії, погляди впливають на нібито однаково критичного до всіх автора. Як можна таке написати? Зрізав один, а названо іншого? Це однакова критичність? Не може людина бути вільною від упереджень. Чи точкова критика матеріалу про Меридіан Черновіц. Невже ти думаєш, що ВСІ, як ти любиш писати, не відчувають цієї точковості? Захочеш, я тобі якось розберу його по частинах. Але найголовніше, хто дав вам право виносити оцінки телеканалам, газетам, сайтам? Та ще й з печаттю скорботи на обличчі? Ви лише одна фізична особа — і ваша думка — думка однієї фізичної особи. Що значить всі бачать? Хто всі? Говоріть за себе, а не за всіх.
Таке враження, що ти чуєш тільки себе. Тоді Захара критикували, бо він БУВ радником. І не має значення, де він то висловив. Що тут незрозуміло? Це якраз підкреслює мою тезу, що публічна людина має думати де і що каже. Дякую, що нагадав цей приклад. А тепер він не публічна людина. А пан Довганич претендує на посаду директора комунального підпримства, тобто того, яке належить громаді. Значить громада має право знати про нього все. А щодо Добробуту, то це вже в тебе якась ідея фікс)))))) Треба йти до ворожки)))) Який документ, про що ти говориш? Витяг з якогось реєстру на якусь фірму, де директором тато нардепа? То яка з нього випливає новина? BukNews мав написати — Батько народного депутата Бурбака засновник (чи як там) ТОВ Букотрейдінг? І опублікувати цей документ? То може сайту краще одразу опублікувати весь реєстр? Слухай, а коли перед останніми виборами на Вкурсі злили відверту джинсу тебе совість потім не мучила? А ти не припускаєш, що цю твою наївність можуть скеровувати у потрібному напрямку? Навіть не здогадуєшся? Ти що реально віриш у непогрішимість?
Це я поставив плюсик «за такий великий і безкоштовний піар». Заплатіть Святославу. Це він любить цей коментаторський ексгібіціонізм. Хоча є в цьому щось хворобливе)))))) Поясніть йому при нагоді, коли будете платити, як у владі і бізнесі вирішуються питання. А то, може, він і справді вірить, що у коментарях народжується істина))) Я ж пишу з поваги до Святослава. Бачу, що щира його душа вболіває за справу, а усілякі циніки його прагнуть використати. То намагаюся щось пояснити. А він брикається як молоде лоша)))))
Перше і головне – тут ніхто і нічого не виправдовує. Ці дописи — такий собі просвітницький лікнеп для молодої щирої душі, яка блукає в потемках у пошуках істини. Бачиш, ти сам визнаєш, що «Особисто для мене це остаточно багато що прояснило». Вже якась користь з цього публічного словесного ексгібіціонізму)))) Я теж колись вважав, що досить одного мого переконання, що хтось поганий або робить не так, як я про це думаю (а я ж звісно знаю, як треба, найкраще), значить так воно і є насправді. І мені так само на пальцях пояснили, що молодечі уявлення і прагнення — це добре, але життя на щастя значно складніше. Якщо справді хочеш щось змінити – замало хотіти, треба докласти чимало зусиль. Потрібні факти, а не міркування, припущення чи внутрішнє чуття.
Тепер по суті. Про записи на стінах у соціальних мережах я вже сто разів пояснював, що їх можна і треба використовувати. Це не порушення стандартів, це не аморально і ще сто різних не… не… не… Це один з напрямків розвитку журналістики третього тисячоліття. І ніякі ці сторінки не закриті (не треба вводити людей в оману), бо політики (не лише посадовці) – публічні особи, які або живуть на кошти платників податків, або впливають іншим чином на їхнє життя. І якщо добровільно щось оприлюднюють, то це можна і треба використовувати. Громада має знати, хто ці люди, які вже впливають чи тільки збираються вплинути на її життя. Коли Яценюк розмістив у ФБ свою фотографію в плавках, то йому за це добряче дісталося від журналістів і громадян.
Те саме стосується Віктора Довганича. Коли BukNews брав його запис з Вкурсі, на який ти посилаєшся, то визначальним було не місце його розміщення. А те, що Віктор Довганич політичний діяч, був депутатом, балотувався до Верховної Ради, тобто це публічна особа. Тому був він та той час директором чи ні – значення не має. Він підпадає під означення публічна особа, а отже на його інформацію можна посилатися. До того ж сайт послідовно – чи не першим – почав писати про проблему реорганізації книгарень, тому звернення до цього персонажа було логічним і виправданим.
Щодо Івана Трача, то звідки ти знаєш, що це не реальна особа? От Молодий буковинець брав у нього інтерв’ю, яке BukNews передруковував, а бувало й запитував щось у нього через мережу. Деякі матеріали BukNews навіть надихали Івана Трача на створення його колажів. То чому сайт не міг використати деякі з них?
Щодо допису Захара – продовжу наполягати – Захар не публічна особа, не політик. Допис у блогерській мережі – це його особистий погляд на якусь проблему. Цей погляд може бути точним, а може й не бути таким. Тому тут треба бути обережним.
Насправді я бачу зовсім інше і це так само зрозуміло, як Божий день. Оцінюючи ті чи інші публікації ти керуєшся лише власними політичними уявленнями і уподобаннями. Тобто добре лише те, що ти особисто схвалюєш, що співпадає з твоїми власними політичними поглядами симпатіями, переконання. Все інше – замовлення, маніпуляція і т.д. На жаль, змушений тебе засмутити. Нічого спільного зі свободою слова такий підхід не має.
Інколи навіть складається враження, що ти маєш якийсь особистий інтерес в критиці лише опозиції і опозиційних політиків. Те, як ти настійливо наполягаєш на розміщенні неперевірених матеріалів про Добробут – всупереч здоровому глузду і будь-яким аргументам – змушує з ще більшою обережністю ставитися до того, що виходить з мережі, яку ти координуєш.
Але навіть попри це, щойно такий матеріал – підготовлений з дотриманням усіх правил журналістського розслідування буде написаний, бодай так як це робить Експрес щодо Свободи, BukNews його одразу опублікує. Бо на відміну від вас сповідує професійні стандарти роботи. До речі, з чого ти взяв, що «всім зрозуміло, що з вуст політика обвинувачення звучить не так переконливо»?
Вкотре повторюю: у тебе немає монополії на істину, таємного знання, тобі не відкрилася воля Богів, усе про що ти пишеш – лише один з кількох мільярдів можливих поглядів на цей світ. Це треба прийняти, змиритися і жити з цим.
Я можу опублікувати будь що, якщо там будуть факти, викладені надійними джерелами або раніше опубліковані матеріали у професійних виданнях, а не блогах.
Мене Святослав запитав, чому я не передрукував те, що було на Вкурсі. Тобто ще до нашої розмови. Цілком можливо, що якщо тема буде далі розкручуватися, то ми про це напишемо. До речі, я так само не розумію, а чого його цікавить тільки ця тема. Я не передрукував ще мільярд новин, які напевно з'явилися того дня в інтеренті. в тому числі про чернівці. І в тому числі дуже важливих. Але його цікавить тільки ця одна. Звідки така зацікавленість. Таке враження, що він якось зацікавлений, щоб вона розійшлася якнайширше. А щодо озвучування, то я не хотів тебе, Захар, образити. Бо те саме можу сказати про себе. На жаль, журналісти часто беруть на себе невластиву роль: думають, що це вони вирішують чиїсь долі, є судом в останній інстанції. Я теж колись був таким, але це — не професійно. Один сербський журналіст, який читав нам лекцію про загиблих журналістів, сказав про них — настав момент, коли вони з журналіста перетворилися на учасника подій. А це (Увага!!!) — не ваша війна! Захар! Це не наша війна! Починаючи переслідувати своїми публікаціями когось або щось ми стаємо упередженими і врешті перетворюємося на тих самих, кого так гаряче викриваємо. Бо йдемо на ті самі порушення, що й вони, аби довести своє. Подивись серіал Бос про мера Чикаго, якого викриває один журналіст. Його маніакальне бажання за будь яку ціну викрити мера врешті перетворює його самого на такого ж непривабливого персонажа, як і сам мер.
Можу відповісти так: не володію інформацією з перших рук, аби давати вичерпну відповідь стосовно участі родини Максима Бурбака в тому чи ін. чернівецькому ринку. Чи так можна писати тільки тобі?))))))))))))
А можна відповісти інакше: я не настільки добре знаю засновників чернівецьких ринків, щоб так як ти, одразу ідентифікувати усіх їх з Добробутом. Досі я знав, що з цим ринком пов’язують Тов Інвест Альянс. Я чув цю назву з повідомлень ЗМІ, статей у газетах, врешті з вуст директора ринку і я так розумію ТОВ Прозоровського (Не знаю чи він поєднує обидві посади). Знаю, що саме до цієї фірми влада мала претензії щодо 7 га землі. Судилася за цю землю. І все це якнайдокладніше висвітлювалося на BukNews. Включно з позицією влади, особисто Михайлішина, виконкому, Шиби і кого завгодно. Можеш пошукати в архіві.
А з якого дива почувши нову назву ТОВ БУКОТРЕЙДІНГ я мав одразу ідентифікувати її з Добробутом? Тому, що засновником фірми є батько народного депутата? Власне який взагалі висновок я мав зробити з питання колеги, хто засновник фірми? І відповіді на нього депутата? Просто опублікувати питання і відповідь? Чи передрукувати суб’єктивну думку журналіста, який зробив висновок, що ця фірма, раз її засновник батько депутат, причетна до Добробуту? Тобто повірити йому на слово? Всупереч усьому тому, що я знав раніше про Тов Інвест Альянс і 7 га землі Добробуту?
То я тобі ще раз повторюю – блогеру таке можна робити, а журналісту — ні.
Знаю, що ти скажеш, що сайт наводить думки різних людей вірячи їм на слово. Але тут насправді суттєва різниця – там джерелом інформації є посадові особи, депутати, тобто вони самі відповідають за свої слова, а ми лише ретранслюємо їх. Інформагентство – не бюро розслідувань, а лише поширює новини. Подивись УНІАН.
До речі, ми даємо думки всіх зацікавлених учасників дискусії. Саме BukNews запропонував голові облради скористатися свободою слова і відповісти на закиди депутатів, які прозвучали днем раніше. І кожна сторона сказала те, що вважала за потрібне.
А тут я мав цитувати колегу? Якби про причетність ТОВ БУКОТРЕЙДІНГ до Добробуту офіційно сказав будь-який депутат, я б не задумуючись навів їх. Але ж не колега?
Натомість з вуст джерела – в даному разі нардепа – я почув, що Добробут і Тов БУКОТРЕЙДІНГ — сусіди. А ти чомусь робиш безапеляційний висновок про «замовчування того, що головний борець за ринок «Добробут» у самих Чернівцях має в ньому особистий фінансовий інтерес».
З одного лише обміну репліками на прес-конференції я не можу зробити такого висновку, що Бурбак, як ти пишеш, має в ньому особистий фінансовий інтерес».
Це якраз те, чим блог відрізняється від ЗМІ. Ти такий висновок невідомо на підставі чого зробив, я поки не можу.
Тому перш ніж повчати журналістів, як вони мають писати, краше спрямуй свій запал на чиновників, які ховаються за плечима Захара і замість яких він озвучує ці питання. Вага таких речей насправді нульова. А сказав би це прямою мовою Продан чи Михайлішин – яка проблема – друкую негайно!
Ну, я теж міг би тепер пожонглювати змістами і словами, як ти у випадку з налаштування фейсбуку, які один пан не застосував, але я чомусь маю враховувати. Але ж нас цікавить зміст, а не еквілібристика? Чи не так? А зміст такий, що у розділі контакти на сайті вказано, що я координую роботу сайту. Тому новини там аж ніяк не анонімні. Так що це теж вигідне тобі пересмикування, бо тобі просто не подобається як сайт висвітлює діяльність певних осіб. А раз не анонімні, то й до мене можна застосувати «вона підписана моїм іменем і тому в ній я висловлюю власну суб'єктивну позицію. Я можу в чомусь помилятись або виявлятись тенденційним навіть усепереч власному бажанню — однак тому я маркую власну суб'єктивність _іменем_, на відміну від анонімних матеріалів» Але менше з тим. Значно цікавіше, що ми нарешті з’ясували, що, виявляється, різні точки зору на сайті все таки представлені. Всупереч попереднім твоїм твердженням, що нібито сайт «створює майже виключно позитивне інформаційне тло для окремих політичних сил і фігур». Бачиш, не все так на поверхні, як здається тобі і Папієву. Він теж якось під час виборів скаржився на заангажованість деяких чернівецьких сайтів спостерігачам з Європи. Ото вони певно здивувалися, що губернатор (а тепер з’ясувалося, що і ти) не знає, що вказувати ЗМІ як вони мають висвітлювати ту чи іншу подію – це обмеження свободи слова. Здається, ви ніяк не можете зрозуміти, що це таке. Але це блогерське мислення, бо блогер може писати про те, що цікаво йому, а журналіст пише про те, що цікаво людям. Чи те, що можна тобі — «я висловлюю власну суб'єктивну позицію. Я можу в чомусь помилятись або виявлятись тенденційним» — не можна всім іншим? Дивна логіка. І не треба ліпити сюди довгий строк урядування Федорука, як свідчення того, що він більше наробив помилок, ніж наступник. З такою логікою не Калігула, який правив недовго, а Август мав би вважатися найгіршим правителем. До речі, ти ще не навів цей аргумент — про строки, а я знав, що він спливе у тебе в голові. А щодо висвітлення діяльності Ткачука, то чого ти те саме не питаєш про Павлюка, Мельника, Салагора, Галиця, Унгуряна інших депутатів? Сайт про них також пише. Востаннє дав позицію Мельника, що він не голосував за Інватранс. О небо, і теж не послався на його прес-службу!!! Я завжди думав, що досить посилання на джерело, а такими є більшість повідомлень про Ткачука, чи будь-якого іншого депутата. Адже там зазвичай лише пряма мова. Але тепер буду вказувати спеціально для тебе))))))))))))))))))))))))))
От спеціально уподібнився тобі й порахував, Федорук згадується 4 рази, а Михалішин лише раз. А я вже зараз можу не читаючи тексту назвати більше випадків, коли рубали при ньому – на центральній площі, та ж ялинка Деманта, дерева навколо собору, і біля пам»ятника Табачника. Тож де чесні парвила гри і паритет. А оціни лексику?
при Миколі Федоруку в рамках реконструкції вул. Кобилянської на ній було викорчувано всі дерева
за «правління» Миколи Федорука, було вирубано дерева навпроти залізничного вокзалу
при тому ж Миколі Трохимовичу (О, п»ята згадка!) А це не маніпуляцыя — «школа Арсенія Яценюка». До чого тут це? Хіба це не гра підсвідомості? Не свідчення заангажованості проти конкретних осіб?
Господарювання Миколи Федорука відзначилось і вирубкою ялинок, котрі ще на поч. 2000-их рр. оточували кільцем Театральну пл. Чернівців.
А далі взагалі нечесна гра – в цьому ж абзаці про ялинку Деманта. Хто не знає, зрозуміє, що це при Федоруку зрубали. Але ж це брехня. Чому так? Чому не в окремому абзаці, а без переходу про ялинку? А де правління, господарювання? І прізвище? Чого тут колективна відповідальність – міська рада, а там ФЕДОРУК?
А це нормально – «продовжилась започаткована Миколою Федоруком традиція вирубки дерев на Центральній площі» Не відчуваєш різниці? Один ріже, але згадують іншого. Це не маніпуляція?. Чи для «The Chernivtsi Times» ми керуємося одними вимогами, а до BukNews застосовуємо інші?
Знайти фотографію конкретного пана з книжкою в руках виявилося непросто)))))))))))) (І не рахуй смайли, це теж поганий знак))))))))))) я їх автоматачно ставлю, скільки випаде і вони нічого не означають))))))))))) Щодо різних фотографій, я ж не заперечую, що вони різні, я кажу, що журналіст має право ставити ті, які вважає за потрібне. Чого ти не вказуєш на інше фото, де згаданий пан з губернатором? Я її теж кілька разів ставив. Чи вказівка на неї не вписується у ваші відірвані від життя схеми? Так гарно все в голові склалося, а тут якась фотка з губернатором. Про неї краще промовчати. Чи промовчати про всі повідомлення від регіоналів, врешті оприлюднення позиції того ж пана, передруковані з цієї мережі. Так??? Я принцип захищаю, а не конкретні випадки. А від кого від кого, але від суспільства я точно нічого не чекаю. Звідки ти взяв оте: «очікуєте чогось більшого від суспільства, в якому живете»? Давно ні від кого нічого не очікую. Власне про це і йдеться, що ти всіх повчаєш, пишеш як має бути. Мене це дивує. Не може ніхто знати, як має бути. Так я думаю. І від цього я дружньо застерігаю — категоричності, непогрішимості і т.п. Хоча, всі ми певно колись проходимо в житті етап, коли вважаємо себе святим Франциском Ассізьким))))))))) Я ж не проти, вважай на здоров'я, але це важкий шлях. Саме тому раджу сміятися, застерігаю не йти по цый дорозі. Але якщо ти таки станеш Франциском, я перестану сміятися. Такі речі я поважаю. Але думаю це скоро мине. А щодо «підтримуєте завідомо брудні правила гри», то у мене теж виникла така думка, коли я читав текст про зрубані дерева, щось я не відчув паритету у згадуванні прізвищ Федорука й Михайлішина поруч з фактами вирубаних ялинок. (До речі, скажу тобі, щоб підтвердити свою заангажованість, що Бурбак теж звернув увагу на зрубану ялинку Деманта. Він жив в тому районі і гуляв в парку, а як побачив, що ялинки нема, то засмутився. Бо вона ще й схил тримала). Але враження від твого тексту — це моє суб"єктивне враження, Боже борони, щоб я запідозрив, що ти граєш на чиюсь користь. Це підсвідомість зіграла такий злий жарт. Одного називаємо на ім«я і так засвідчуємо свій нонконформізм, а про іншого пишемо — чинна влада. Для тебе це може речі одного порядку, а в стороннього читача — непонятка. Одне зло він знає на ім»я, а інше — безлике. Звісно, це ж драйв, коли всі когось підтримують, а я один маю силу говорити правду (або як я її розумію). От тільки не буває та правда чорно-білою, як наведені тобою нібито беззаперечні факти. Але це нічого, так буває. Бачиш, як я гарно про тебе думаю. Не хочу вірити, що твою щирість і молодечий запал, не приведи Господи, використовують всліпу. Звісно, роби у що віриш, але не забувай, що інші мають точнісінько такі самі права як ти. А щойно хтось про себе подумає, що знає за інших як їм краще, такого треба зупиняти. Бо добре, якщо ним виявиться новий Франциск, а якщо Гітлер?
Фотографії публічних осіб, які вони самі оприлюднили, однозначно так. Можна і треба використовувати для інформування суспільства, з ким воно має справу. Дивно, що ти цього не розумієш. Невже ти не відчуваєш, як дико звучить в устах молодої людини оте твоє «Ви, як журналіст, вважаєте, що використання приватних фотографій в Інтернеті без дозволу авторів/власників достойне посмішки?» Боже, який трагізм. Так ніби тобі на плечі звалилася вся світова скорбота)))))))))))))))))) І тепер ти один на весь світ, як великий інквізитор — судія всьому і всім? Звідки у філософа цей менторський тон? Ти ж маєш бодай підозрювати, що надірвешся переробляючи цей світ під свій образ і подобу? Якщо ні, то тут справді вже не до сміху. Напевно саме такий настрій породжує тиранів чи серійних убивць. Тому поки не пізно — смійся)))))))))))))))) Це може допомогти!!!
Дві новини, друга з якої навіть зроблена з першої, чудово ілюструють, що таке свобода слова. Перша — «Ніхто не поспішає на вибори чернівецького мера. Що цікаво – Федорук теж. Федорук поспішає у суд». Друга «Вищий Адмінсуд України востаннє не допустить екс-мера Федорука до правосуддя?».
Обидві можуть бути прикладом критикованого тобою маніпулювання фактами, і, водночас, обидві можуть бути просто новинами, зробленими на основі одного й того самого факту. Хто ризикне визначити, де абсолютна правда?
А тепер запитай сам себе, що ти відчув прочитавши обидві. Не треба писати про свої відчуття. Залиши їх при собі. Але я майже впевнений, що одну новину ти вважаєш більш правильною, а іншу – ні. І тут якраз все залежить від твого власного ставлення до теми, яку вони зачіпають. Тому одну ти назвеш маніпуляцією, а іншу ні. Хоча насправді вони ідентичні. Все залежить від кута зору, під яким ти на них дивишся.
І це якраз і є свобода слова. Один і той самий факт різні ЗМІ подали кожне так, як вважали за потрібне. Тепер справа за читачем. Мудрий, не піднімає лемент на порожньому місці, а бере до уваги обидві можливі точки зору. Чудово, коли у нього є така можливість. І саме в цьому полягає свобода слова, а не в тому, щоб всі ЗМІ подавати новини під тим ракурсом, який ближчий особисто тобі.
До речі, щойно цей самий сайт, який, я підозрюю, світоглядно тобі ближчий, що не може не позначатися на його оцінці загалом, написав про цю справу «касаційну скаргу щодо незаконності усунення М.Федорука не задовільнили». Відчуваєш? Це не маніпуляція?? Адже справу по суті щодо законності усунення не розглядав жоден суд, тим більше не робить цього касаційний. Щось я не чую від тебе лементу і похоронних співів на адресу сайту. Подвійні стандарти? Чи все таки те, про що я писав раніше – багатогранний світ навколо)))).
Твоя позиція безумовно виграшніша, вона апріорі є популярнішою для слухачів. Бо всі розуміють – недоліки справді існують. Зате та позиція, яку відстоюю я, правдивіше, реалістичніша. А кому подобається правда? Спішу заспокоїти тебе, що замолоду я робив точно так само як ти. Бо критикувати з точки зору ідеального уявлення як має бути завжди властиво молодості, яка на жаль багато речей просто не враховує. Бо банально не знає про них! І це чудово, бо такі речі частково рухають прогрес.
Але не завжди.
Часом цей молодечий ідеалізм використовують злочинці. І тоді вашими руками закривають газети, бо вони неідеально висвітлюють життя, палять книжки, і навіть убивають людей, які не відповідають цьому уявному ідеалу у ваших головах. У нас це ще не настільки трагічно, але… Власне всі твої оцінки преси і журналістики – це те саме противсіхство. Воно має право на існування, але це тупикова гілка будь-якого починання. Бо бути проти всіх – це значить заперечувати життя. Власне вибори в Україні показали, що з уміло підігрітого нібито противсіхства ідеалістів (або тих, які себе за таких видають) скористалися цілком конкретні особи для досягнення цілком конкретних, а не ідеальних цілей.
Останній твій допис засвідчив ще одну проблему твого світогляду. Це вже не тільки молодечий ідеалізм, але й небезпечна схильність до авторитаризму і навіть тоталітаризму. Твій світогляд можна визначити як комісарський. Бо він щиро визнає можливість існування єдиної правильної моделі, думки, яку можна впровадити (нав’язати) у життя всіх інших людей. Але це ми вже проходили. І чим це закінчується знаємо. Дай таким як ти фанатикам владу і ви добряче наламаєте дров.
Бо насправді ніякої універсальної істини не існує.
Оця твоя обмовка про незначну кількість з’ясування стосунків у журналістському середовищі засвідчила, що ти в принципі не розумієш, що таке свобода слова. Та владі (чи сьогоднішній опозиції, яка завтра стане владою) тільки те й треба, щоб журналісти почали з’ясовувати стосунки між собою. Бо тоді з ними легше розправитися поодинці. Так як це було під час конфлікту на ТВА, коли влада розколола журналістів і одні писали одні листи, а інші підписували зовсім інші. Тим часом суть проблеми відходила в бік.
На цю саму ситуацію можна подивитися і на мікрорівні. Як досвідчений журналіст я ніколи не дозволю собі розкритикувати іншого журналіста. Бо я розумію, що кожен має право писати, показувати так, як він це розуміє і бачить. Це визначальна засада свободи слова. Навіть колегіально не завжди можна вирішити, чи порушив журналіст якусь професійну заповідь. Ти ж присвоюєш собі функцію комісії з захисту суспільної моралі, журналістської етики і готовий судити.
Добре, якщо ти через молодість і недосвідченість не розумієш, що ти робиш. Думаю ті письменники, які писали відкриті листи у газети й журнали, де засуджували несоціалістичні твори своїх колег – багато з них – також щиро вірили, що чинять на користь. Ось тільки в нормальному середовищі такі речі називаються доносом. Власне саме так їх розуміла і влада, яка розправлялася з кожним, що не вкладалося в ідеальний шаблон. Ось тільки ідеалу там насправді ніякого не було.
І те, що ти пишеш про ТВА, яке нібито знало про засідання, але попросило перенести його – це не ідеальна конструкція, це — донос. Невже ти не розумієш цього? Коли Папієв каже, що напише листа депутатам про «Буковину» це не значить, що він зробив це і вони його отримали. Вони знають про ці його слова? Звісно знають, вони прочитали їх в ЗМІ. Але чи означає, що ці неоформлені документально слова можуть мати якісь наслідки, запустити якісь механізми. Звісно, ні. Невже ти не чув, що демократія, управління, ухвалення рішень – це процедура. Так само і з ТВА.
Тому перш, ніж вимагати від політиків, ЗМІ бути ідеальними, краще подумай, які наслідки твоя щира критика матиме в довгостроковій перспективі. Хто в кінці кінців виграє, коли замість десяти поганих новин, які тобі не подобаються, і трьох хороших, яким ти дозволяєш жити, будуть з’являтися лише написані якимось таким як ти комісаром, це в кращому разі, або не буде з’являтися жодної? Правда для тих, для кого життя в неідеальному світі аж таке нестерпне завжди є ще один шлях – монастир.
Тепер по суті. Про записи на стінах у соціальних мережах я вже сто разів пояснював, що їх можна і треба використовувати. Це не порушення стандартів, це не аморально і ще сто різних не… не… не… Це один з напрямків розвитку журналістики третього тисячоліття. І ніякі ці сторінки не закриті (не треба вводити людей в оману), бо політики (не лише посадовці) – публічні особи, які або живуть на кошти платників податків, або впливають іншим чином на їхнє життя. І якщо добровільно щось оприлюднюють, то це можна і треба використовувати. Громада має знати, хто ці люди, які вже впливають чи тільки збираються вплинути на її життя. Коли Яценюк розмістив у ФБ свою фотографію в плавках, то йому за це добряче дісталося від журналістів і громадян.
Те саме стосується Віктора Довганича. Коли BukNews брав його запис з Вкурсі, на який ти посилаєшся, то визначальним було не місце його розміщення. А те, що Віктор Довганич політичний діяч, був депутатом, балотувався до Верховної Ради, тобто це публічна особа. Тому був він та той час директором чи ні – значення не має. Він підпадає під означення публічна особа, а отже на його інформацію можна посилатися. До того ж сайт послідовно – чи не першим – почав писати про проблему реорганізації книгарень, тому звернення до цього персонажа було логічним і виправданим.
Щодо Івана Трача, то звідки ти знаєш, що це не реальна особа? От Молодий буковинець брав у нього інтерв’ю, яке BukNews передруковував, а бувало й запитував щось у нього через мережу. Деякі матеріали BukNews навіть надихали Івана Трача на створення його колажів. То чому сайт не міг використати деякі з них?
Щодо допису Захара – продовжу наполягати – Захар не публічна особа, не політик. Допис у блогерській мережі – це його особистий погляд на якусь проблему. Цей погляд може бути точним, а може й не бути таким. Тому тут треба бути обережним.
Насправді я бачу зовсім інше і це так само зрозуміло, як Божий день. Оцінюючи ті чи інші публікації ти керуєшся лише власними політичними уявленнями і уподобаннями. Тобто добре лише те, що ти особисто схвалюєш, що співпадає з твоїми власними політичними поглядами симпатіями, переконання. Все інше – замовлення, маніпуляція і т.д. На жаль, змушений тебе засмутити. Нічого спільного зі свободою слова такий підхід не має.
Інколи навіть складається враження, що ти маєш якийсь особистий інтерес в критиці лише опозиції і опозиційних політиків. Те, як ти настійливо наполягаєш на розміщенні неперевірених матеріалів про Добробут – всупереч здоровому глузду і будь-яким аргументам – змушує з ще більшою обережністю ставитися до того, що виходить з мережі, яку ти координуєш.
Але навіть попри це, щойно такий матеріал – підготовлений з дотриманням усіх правил журналістського розслідування буде написаний, бодай так як це робить Експрес щодо Свободи, BukNews його одразу опублікує. Бо на відміну від вас сповідує професійні стандарти роботи. До речі, з чого ти взяв, що «всім зрозуміло, що з вуст політика обвинувачення звучить не так переконливо»?
Вкотре повторюю: у тебе немає монополії на істину, таємного знання, тобі не відкрилася воля Богів, усе про що ти пишеш – лише один з кількох мільярдів можливих поглядів на цей світ. Це треба прийняти, змиритися і жити з цим.
А можна відповісти інакше: я не настільки добре знаю засновників чернівецьких ринків, щоб так як ти, одразу ідентифікувати усіх їх з Добробутом. Досі я знав, що з цим ринком пов’язують Тов Інвест Альянс. Я чув цю назву з повідомлень ЗМІ, статей у газетах, врешті з вуст директора ринку і я так розумію ТОВ Прозоровського (Не знаю чи він поєднує обидві посади). Знаю, що саме до цієї фірми влада мала претензії щодо 7 га землі. Судилася за цю землю. І все це якнайдокладніше висвітлювалося на BukNews. Включно з позицією влади, особисто Михайлішина, виконкому, Шиби і кого завгодно. Можеш пошукати в архіві.
А з якого дива почувши нову назву ТОВ БУКОТРЕЙДІНГ я мав одразу ідентифікувати її з Добробутом? Тому, що засновником фірми є батько народного депутата? Власне який взагалі висновок я мав зробити з питання колеги, хто засновник фірми? І відповіді на нього депутата? Просто опублікувати питання і відповідь? Чи передрукувати суб’єктивну думку журналіста, який зробив висновок, що ця фірма, раз її засновник батько депутат, причетна до Добробуту? Тобто повірити йому на слово? Всупереч усьому тому, що я знав раніше про Тов Інвест Альянс і 7 га землі Добробуту?
То я тобі ще раз повторюю – блогеру таке можна робити, а журналісту — ні.
Знаю, що ти скажеш, що сайт наводить думки різних людей вірячи їм на слово. Але тут насправді суттєва різниця – там джерелом інформації є посадові особи, депутати, тобто вони самі відповідають за свої слова, а ми лише ретранслюємо їх. Інформагентство – не бюро розслідувань, а лише поширює новини. Подивись УНІАН.
До речі, ми даємо думки всіх зацікавлених учасників дискусії. Саме BukNews запропонував голові облради скористатися свободою слова і відповісти на закиди депутатів, які прозвучали днем раніше. І кожна сторона сказала те, що вважала за потрібне.
А тут я мав цитувати колегу? Якби про причетність ТОВ БУКОТРЕЙДІНГ до Добробуту офіційно сказав будь-який депутат, я б не задумуючись навів їх. Але ж не колега?
Натомість з вуст джерела – в даному разі нардепа – я почув, що Добробут і Тов БУКОТРЕЙДІНГ — сусіди. А ти чомусь робиш безапеляційний висновок про «замовчування того, що головний борець за ринок «Добробут» у самих Чернівцях має в ньому особистий фінансовий інтерес».
З одного лише обміну репліками на прес-конференції я не можу зробити такого висновку, що Бурбак, як ти пишеш, має в ньому особистий фінансовий інтерес».
Це якраз те, чим блог відрізняється від ЗМІ. Ти такий висновок невідомо на підставі чого зробив, я поки не можу.
Тому перш ніж повчати журналістів, як вони мають писати, краше спрямуй свій запал на чиновників, які ховаються за плечима Захара і замість яких він озвучує ці питання. Вага таких речей насправді нульова. А сказав би це прямою мовою Продан чи Михайлішин – яка проблема – друкую негайно!
при Миколі Федоруку в рамках реконструкції вул. Кобилянської на ній було викорчувано всі дерева
за «правління» Миколи Федорука, було вирубано дерева навпроти залізничного вокзалу
при тому ж Миколі Трохимовичу (О, п»ята згадка!) А це не маніпуляцыя — «школа Арсенія Яценюка». До чого тут це? Хіба це не гра підсвідомості? Не свідчення заангажованості проти конкретних осіб?
Господарювання Миколи Федорука відзначилось і вирубкою ялинок, котрі ще на поч. 2000-их рр. оточували кільцем Театральну пл. Чернівців.
А далі взагалі нечесна гра – в цьому ж абзаці про ялинку Деманта. Хто не знає, зрозуміє, що це при Федоруку зрубали. Але ж це брехня. Чому так? Чому не в окремому абзаці, а без переходу про ялинку? А де правління, господарювання? І прізвище? Чого тут колективна відповідальність – міська рада, а там ФЕДОРУК?
А це нормально – «продовжилась започаткована Миколою Федоруком традиція вирубки дерев на Центральній площі» Не відчуваєш різниці? Один ріже, але згадують іншого. Це не маніпуляція?. Чи для «The Chernivtsi Times» ми керуємося одними вимогами, а до BukNews застосовуємо інші?