Отак і живемо
«Ах, обмануть меня не трудно!.. Я сам обманываться рад!» Дивлюся рейтинги деяких політичних сил і диву даюся. Хоча, здавалося, куди вже далі. Таке відчуття, що наввипередки біжимо, ледь не просимо, обдуріть нас солодкими обіцянками.
Ну, нічого не вчать ні війна, ні людські втрати… Не збираюся моралізувати, але, чесно, не розумію, ну звідки така підтримка? Стільки пережили за останні два роки… Тільки в Чернівцях скільки всього сталося… Ніби всіх «буйних» давно знаємо в обличчя))) Тим часом дехто сидів тоді склавши руки, заробляв гроші, нічим не ризикував, навіть шкодив… І зараз, що цікаво, практично нічого не робить. І досидівся – до потенційних лідерів виборчих перегонів. Ну, як таке може бути? За які такі заслуги люди готові на тарілочці піднести місця у радах? Ну, я розумію маніпуляція, технології… Але стільки разів підряд? Чи це вірус такий?
Висновок – самі прагнемо бути обдуреними. Навіюємо собі, якісь вигадані чужі чесноти, яких в природі не існує. Мав колись колегу, яка щоранку влаштовувала політінформацію – переказувала усі навіювання, які засвоїла після прочитання газети «Факти», перегляду вечірніх інформаційних програм. Скільки не намагався відкрити їй очі, що нею банально маніпулюють, навіть «Носорогів» Іонеско цитував, нічим не зміг її пройняти. Невже це і є той середній виборець, на якого усе розраховано?
Розійшлися на вічному: «К свободной жизни их вражда непримирима. Сужденья черпают из забытых газет Времен Очаковских и покоренья Крыма». Причому колега, задоволена, сміялася, вочевидь вважаючи, що це не з нею щось не гаразд, а у мене «Горе з розуму»))))) Отак і живемо.
Ну, нічого не вчать ні війна, ні людські втрати… Не збираюся моралізувати, але, чесно, не розумію, ну звідки така підтримка? Стільки пережили за останні два роки… Тільки в Чернівцях скільки всього сталося… Ніби всіх «буйних» давно знаємо в обличчя))) Тим часом дехто сидів тоді склавши руки, заробляв гроші, нічим не ризикував, навіть шкодив… І зараз, що цікаво, практично нічого не робить. І досидівся – до потенційних лідерів виборчих перегонів. Ну, як таке може бути? За які такі заслуги люди готові на тарілочці піднести місця у радах? Ну, я розумію маніпуляція, технології… Але стільки разів підряд? Чи це вірус такий?
Висновок – самі прагнемо бути обдуреними. Навіюємо собі, якісь вигадані чужі чесноти, яких в природі не існує. Мав колись колегу, яка щоранку влаштовувала політінформацію – переказувала усі навіювання, які засвоїла після прочитання газети «Факти», перегляду вечірніх інформаційних програм. Скільки не намагався відкрити їй очі, що нею банально маніпулюють, навіть «Носорогів» Іонеско цитував, нічим не зміг її пройняти. Невже це і є той середній виборець, на якого усе розраховано?
Розійшлися на вічному: «К свободной жизни их вражда непримирима. Сужденья черпают из забытых газет Времен Очаковских и покоренья Крыма». Причому колега, задоволена, сміялася, вочевидь вважаючи, що це не з нею щось не гаразд, а у мене «Горе з розуму»))))) Отак і живемо.
3 коментарі
Політики роблять переважно те. що на часі. А не те, що їм заманеться. Для них важливо очолити будь-яки мейнстрім. Наприклад після смерті Сталіна ліберальні реформи хотів зробити Берія, усе політичне житття якого було спрямовано проти них. Йому було пофігу що, аби першим. Оскільки Берію розстріляли, то їх зробив Хрущов. Тому що на часі. І нема куди дітися. Можливо навіть зробив на так якісно, як це зробив би Берія. Можлио, вони й не могли бути якісними. Сусіпльні процеси схожі на погоду. Всі про них говрять, і це абсолютно беззмістовно. Хтось на них грає. Як із вітром грають. Але людина -амбітна істота. Вона хоче думати, що робить вітер)) Насправді це не звосім так. Єдине, що вона може робити насправді, це не бути крикливим гвинтом, не бажати смерті собі подібним, І оцінювати, що усі демоси насправді досить механічні і подібні одне до одного. Лише їхня сліпота вибіркова по-різному. Але це сліпота. Втім, якщо він буде над цим задумуватися, то він майже майже людина. І доведеться бігати із ліхтарем, як Діогену. Це дещо сумна прогулянка.