Сніг і Конституція

Те, що наразі коїться на чернівецьких вулицях інакше як катастрофою й не назвеш. Поки що комунальною. Хоча для декого вона цілком може перетворитися на особисту. Це якщо раптом не пощастить втримати рівновагу і, не приведи Господи, невдало впасти на слизькому. З усіма негативними наслідками, які з цього випливають. А якщо до цього додати багато кілограмові бурульки та велетенські шапки снігу, що будь-якої миті можуть звалитися на голови випадкових перехожих, картина безпорадності комунальних служб міста, які виявилися традиційно не готовими до такого розгулу стихії, виявиться майже завершеною. Особливо страшно спостерігати за батьками з малими дітьми. Намагаючись перенести їх на руках через особливо великі калюжі, вони самі ризикують втратити рівновагу і загриміти прямо під колеса численних автомобілів — разом з маленькими живими клубками на своїх руках.
Звичайний перехід вулиці — взагалі тема окремої розмови. Навіть на регульованих світлофорами переходах. Тут городянам доводиться не лише ухилятися від численних автомобілів, водії яких, ошаленівши від простоювання у корках та їзди нерозщеними дорогами, просто не реагують на сигнали світлофора. Потрібно ще встигнути перестрибнути через велетенські калюжі, які збираються на переходах через невивезений з доріг та тротуарів сніг. Не заважаючи при цьому сусідам по нещастю, які так само вирішили перейти дорогу саме у цьому місці.
Кучугури снігу на тротуарах та обабіч доріг, у яких чернівчани поспішаючи на роботу проклали доріжки, до обіду так і не поменшали. Звісно, якісь спроби боротися з наслідками стихії комунальники вживають. Щось на кшталт, посипання тротуарів піском. То дурниця, що так і не прибраний сніг після цього перетворюється на рідку кашу, яку чернівчани, долаючи її шалений опір, змушені місити, як тісто, власними ногами. Дехто скидає сніг з покрівель, намагається збивати бурульки, проте це радше ініціатива самотніх відчайдухів, ніж цілеспрямована акція  влади.
І це в той час, коли закон дозволяє городянам не лише вимагати від влади відшкодування збитків у разі отримання травм на нерозчищених вулицях, чи не приведи Боже чогось страшнішого, але й просто не платити за не відкинутий двірниками сніг біля своїх під'їздів. Для цього достатньо лише скласти відповідний акт-претензію, зразок якої можна знайти на сайті профільного міністерства. А якщо представники ЖРЕПу відмовляться визнавати згаданий факт, достатньо щоб два ваших сусіди погодилися засвідчити, що сніг на так званій прибудинковій території справді ніхто не відкинув. Після цього у триденний термін вам мають перерахувати суму, яку ви сплачуєте своєму ЖРЕПові.
Не виявляючи активності у захисті своїх прав, ми навряд чи колись доможемося того, щоб влада рахувалася з нашими інтересами. І не має значення про що власне йдеться: банальний сніг, за прибирання якого ми сплачуємо комунальникам, чи порушення наших конституційних прав і свобод.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте